Текст виступу Міністра фінансів Наталіі Яресько на Колегії Міністерства 27 липня 2015 року

7/28/15

Шановний Арсенію Петровичу! Шановні колеги!
Шановні гості та запрошені!

Сьогодні ми спробуємо підвести підсумок нашої спільної роботи за перші 7 місяців 2015 року, а також окреслити стратегічні напрями реформ на найближчу перспективу.

Перш за все дозвольте мені коротко нагадати вам про те, які ж виклики стояли перед Міністерством з початку року. Коли трохи більше ніж півроку тому було сформовано діючий Уряд, економіка України була у надзвичайно важкому стані. У 2014 році ВВП скоротився на 6,8% в реальному вимірі. Вже на той час близько 30 банків з 178 банків було визнано неплатоспроможними. Українська гривня втратила до 70% своєї вартості, а резерви Національного банку покривали трохи більше 1 місяця імпорту.

Пацієнт - економіка України – був в так званій реанімації.

З огляду на це, одним з найбільших досягнень Міністерства за ці півроку, я вважаю, стало забезпечення безперервного функціонування бюджетної та фінансової артерій країни задля її виживання

Для цього ми:
· Домовилися про нову, чотирьохрічну програму обсягом $17,5 млрд. дол. США з Міжнародним Валютним Фондом, що стало першим якорем стабільності
· Забезпечили виконання попередніх заходів в рамках програми співробітництва з МВФ, що дозволило отримати Україні в березні цього року 5 млрд. дол.. США у вигляді першого траншу та тим самим подвоїти резерви Національного банку
· На цьому тижні завершили перший перегляд програми з МВФ та направили оновлений Лист про наміри до Меморандуму про економічну та фінансову політику Директору-Розпоряднику МВФ Крістін Лагард. Цей крок відкриває перед Україною можливість призначення Ради директорів МВФ, за результатами якого Україні може бути наданий другий транш кредиту Фонду обсягом $1,7 млрд. Ці гроші буде направлено на поповнення золотовалютних резервів.
· Ми також домовилися про додаткову міжнародну підтримку в обсязі $7,2 млрд протягом наступних півтора року від інших наших офіційних та багатосторонніх партнерів.
· Зокрема, вже отримали на даний момент:
o 1млрд дол. США в рамках Угоди про надання кредитних гарантій США (ще один млрд. дол. США очікуємо до кінця цього року у випадку прогресу з нашими реформами)
o 600 млн євро макрофінансової підтримки від ЄС, з пакету загальним обсягом 1,8 млрд євро, про який ми домовилися в травні цього року
o 158 млн доларів кредиту від Канадської експортної агенції.

· Вже домовилися про:
§ Кредитну підтримку обсягом 1 млрд доларів зі Світовим банком, отримання першого траншу якого очікуємо у серпні
§ Макрофінансову підтримку обсягом 300 млн дол. від Японії (також у серпні)
§ Бюджетну кредитну підтримку від Німеччини в розмірі 200 млн. євро в рамках загального кредиту агентства KfW на відновлення Сходу України

Для стабілізації платіжного балансу ми:
· Запровадили тимчасовий імпортний збір
· Розпочали переговори з комерційними зовнішніми кредиторами щодо реструктуризації боргу
· Зокрема, ми успішно завершили переговори щодо подовження періоду обігу облігацій Укрексімбанку, що дозволить заощадити для платіжного балансу нашої країни $1,4 млрд. на протязі наступних 4 років
· та домовилися про такий же крок з Комітетом кредиторів Ощадбанку, що дозволить заощадити ще $1,3 млрд .

Для забезпечення стабілізації банківського сектору та підвищення ефективності роботи держбанків:
· Сприяли ухваленню Верховною Радою України закону про відповідальність пов’язаних сторін, що дозволяє притягувати до відповідальності власників та менеджмент банку за дії, що призвели до його банкрутства.
· Сприяли ухваленню Верховною Радою України закону, що посилює захист прав вкладників всіх без виключення банків в Україні, шляхом посилення інституційної та фінансової спроможності Фонду Гарантування Вкладів фізичних осіб.
· Вперше в історії державних банків обрали нового голову правління Укргазбанку через відкритий конкурс.
· Сприяли ухваленню в Верховній Раді законодавства, що дозволяє виводити банки з ринку через процедуру передачі активів та пасивів до іншого, здорового банку, що дозволяє забезпечити повний доступ вкладників проблемних банків до своїх заощаджень.
· Провели першу в історії України таку процедуру передачі активів на прикладі банку Київ, чиї активи та пасиви було передано державному Укргазбанку. 25 червня вкладники банку Київ отримали повний доступ до своїх заощаджень – тепер в Укргазбанку.
· Розпочали розробку стратегії розвитку державних банків.
· Ми також прийняли рішення про приватизацію Українського банку реконструкції та розвитку.

Друге важливе досягнення Міністерства фінансів за ці півроку – це збалансування державних фінансів та приведення їх реального дефіциту до розміру, що має фінансуватися за рахунок НЕ емісійних джерел.

Аби досягти цього, було прийнято реалістичний бюджет на 2015 рік з помірним розміром дефіциту в 4,1% від ВВП. Цей бюджет забезпечив фінансування у необхідному обсязі оборонних потреб у розмірі більше 90 млрд гривень, чи близько 5% ВВП, а також підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення через надання прямих субсидій на компенсацію наслідків підвищення тарифів на газ та тепло. Нагадаю, на ці потреби у 2015 році передбачено 24,4 млрд. гривень. Одночасно, було забезпечено значне зниження дефіциту НАК «Нафтогазу». Це допомогло знизити монетарний тиск на економіку, а відтак – і тиск на українську гривню. В цілому, в поточному році ми змогли забезпечити значного зниження дефіциту сектору загальнодержавного управління - з 11,6% ВВП у 2014 році до прогнозних 8,8% ВВП у 2015 році.

В середині липня ми також змогли забезпечити збільшення фінансування пріоритетних потреб національної оборони в межах існуючого фонду державного бюджету, без збільшення видаткової частини, та з одночасним забезпеченням безперервної та своєчасної виплати соціальних видатків, зокрема пенсій та заробітних плат.

Також, в рамках підвищення ефективності бюджетної системи та в забезпечення одного із основних наших зобов’язань в Коаліційній Угоді, ми з вами провели фіскальну децентралізацію в Україні, метою якої є належне ресурсне забезпечення місцевого самоврядування. Найголовніші досягнення цієї реформи – це збільшення ресурсної бази місцевих бюджетів на 37,7% від попереднього року, із одночасним збільшення повноважень місцевої влади, та наближення прийняття важливих локальних рішень до місцевих громад.

Минулого тижня ми завершили попередній аналіз результатів виконання місцевих бюджетів за перше півріччя 2015 р.

Вплив реформи на окремі місцеві бюджети є очікуваним. Як і планувалось, економічно активніші громади отримали визнання своїх зусиль, оскільки більшість їхніх доходів залишилась у місцевих бюджетах. Здебільшого це громади міст обласного значення.

Саме тому, увага міністерства наразі прикута до решти громад, що поки що мають вужчу податкову базу і тому відчули від реформи більший стрес. Як і очікувалось, стрес є найсильнішим для ізольованих сільських районних бюджетів, де можливості збору нових податків – тобто податку на нерухомість, місцевого акцизу – є значно меншими. Ресурсна база таких бюджетів тимчасово скоротилась.

Інший важливий напрямок нашої роботи – це реформування податкової сфери. Частину роботи вже зроблено. Зокрема, завдяки змінам в податкове законодавство, запроваджене в грудні 2014 року, ми вже змогли спростити податкову систему: зменшити кількості податків з 22 до 11, та наблизити фінансову та бухгалтерську звітність між собою.

Також ми значно розширили базу оподаткування та зменшили можливості для ухилення від сплати податків за рахунок:
· запровадження електронного адміністрування ПДВ;
· запровадження обов’язкового застосування РРО для платників єдиного податку третьої групи, що мають річний дохід понад 1 млн гривень.
· зміни правил щодо контролю над трансфертним ціноутворенням;
· спрощення й унормування структури груп платників єдиного податку.
· ратифікували Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування з Ірландією
· домовилися про підписання нової Конвенції з Кіпром, яка передбачатиме підвищення податкових ставок, та допоможе у боротьбі з відтоком капіталів в офшори.

В червні Міністерство фінансів та Державна фіскальна служба представила концепцію інституційної реструктуризації Державної Фіскальної Служби, що допоможе в подальшому спрощенні адміністрування податків та збільшенні податкової бази.

В рамках виконання Програми діяльності Уряду на 2015 рік та задля посилення енергетичної незалежності України та залучення інвесторів в галузь видобування нафти і газу, ми розробили проект змін до законодавства щодо оподаткування газовидобувної галузі. Зокрема, ми пропонуємо скоротити рентні ставки з 55% для родовищ, глибина яких менша 5000 м та 28% для родовищ, глибина яких більша 5000 м, до 29% та 14% відповідно, та запровадити ці ставки вже з 1 жовтня 2015 – тобто від моменту вступу в силу нового законодавства щодо ринку природного газу. Окрім того, для нових родовищ з 1 січня 2016 р пропонується запровадити рентні ставки на рівні 20% та 10% відповідно, зі збереженням існуючої ставки податку на прибуток, та додаткового корпоративного податку в розмірі 30%. В разі ухвалення цих змін у Верховній Раді у вересні, ці зміни мають вступити в силу вже з 1 жовтня 2015 року.

Наразі, в рамках Цільової команди з проведення податкової реформи, ми разом з представниками виконавчої та законодавчої влади бізнес-асоціацій, громадськості, українських та іноземних експертів працюємо над розробкою нової податкової реформи, що має бути подана до Верховної Ради цієї осені, і вступити в силу вже з 1 січня 2016 року. Завдання цієї реформи – забезпечити подальше спрощення податкового законодавства, полегшення адміністрування податків, та забезпечення не лише фіскальних потреб нашої держави, але й створення сприятливого бізнес-клімату.

В рамках підготовки реформи, міністерство провело вже 16 зустрічей з представниками різних галузей, та 6 зустрічей з представниками громадськості для обговорення їх зауважень до діючого податкового законодавства, та пропозицій щодо податкових змін.

Нарешті, Міністерство здійснило рішучі кроки щодо підвищення ефективності управління державним майном та роботи самого Мінфіну. Зокрема:
· Ми ліквідували дублювання функцій з Мінекономіки щодо взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями в частині фінансового співробітництва, повністю зосередивши ці функції у відповідному підрозділі Міністерства фінансів.
· Ми розробили та почали впровадження реформи самого Міністерства фінансів, що має на меті створення більш функціональної структури та посилення кадрового потенціалу міністерства на важливих напрямках, зокрема, в питанні створення чіткоїскорингової системи роботи з інвестиційними проектами.
· В рамках цієї реформи ми також розпочали створення департаменту, що буде займатися моніторингом фіскальних ризиків, що виникають в ході діяльності найбільших державних підприємств.
· Ми приєдналися до системи проведення допорогових закупівель через електронні торговельні майданчики, що вже підчас проведення перших допорогових закупівель допомогло нам знизити вартість товарів, щодо яких проводилися закупівлі, вдвічі.
· Ми розпочали ліквідацію Державної пробірної служби та розробили проект реформи Державної фінансової інспекції
· Ми залучили, для впровадження найкращого міжнародного досвіду в своїй роботі, досвідчених радників з боку США, Словакії, Канади, Німеччини.

Шановний пане Прем’єр-міністре, шановні колеги, шановні гості,

Підсумовуючи, хочу зазначити, що Міністерство фінансів справно виконує й імплементує у своїй частині Програму діяльності Уряду, Коаліційної угоди та Стратегію сталого розвитку «Україна-2020» . Зокрема, з 10 завдань, строк виконання яких, за планом, вже настав, ми повністю виконали 8 завдань та завершуємо виконання ще двох: розробки стратегії управління державним боргом та нормативно-правового акту щодо граничної чисельності працівників ДФС.

Проте всі ті кроки, що я щойно перерахувала, не створюють для нас ілюзії, що ми вже виконали більшу частину своєї роботи. Навпаки, це - лише початок. Ми усвідомлюємо зовнішні та внутрішні ризики, що загрожують сьогодні Україні. Але ми маємо чітке бачення, як можна їх врахувати й запобігти негативним впливам. Ключовими пріоритетами в подальшому проведенні реформ для Міністерства фінансів є наступні.

По-перше, для зниження тиску на платіжний баланс країни та забезпечення прийнятного рівня боргового навантаження в середньостроковій перспективі, ми маємо завершити реструктуризацію зовнішніх комерційних зобов’язань. Уряд України шукає можливостей для інтенсифікації переговорів зі Спеціальним комітетом кредиторів

По-друге, як я вже сказала, Міністерство фінансів має намір до вересня представити своє бачення податкової реформи, мета якої - розширення податкової бази, спрощення адміністрування й сплати податків, детінізація економіки, створення більш справедливого податкового навантаження всередині країни, а також забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні.

По-третє, на базі нової податкової реформи та з урахуванням подальшої фіскальної децентралізації, ми маємо підготувати проект державного бюджету на 2016 рік. Цей бюджет має значно посилити соціальний захист наших громадян та забезпечити фінансування оборони на рівні поточного року в 5% від ВВП. В умовах складної економічної ситуації зробити це буде можливо лише за умови дуже пруденційної, тобто консервативної політики щодо інших видатків, про що ми будемо всі розмовляти зі всіма без виключення міністерствами – і будемо сподіватися на підтримку наших пропозицій з боку наших коаліційних партнерів. Наша мета - досягти у 2016 році цільового показника дефіциту бюджету у 3¾ відсотка від ВВП.

Нарешті, ми маємо забезпечити відкритість нашої роботи для суспільства, для чого ми маємо запровадити революційну ІТ платформу «Прозорий бюджет», де всі транзакції з державними коштами мають бути онлайн.

Всі ці кроки мають забезпечити подальше оздоровлення системи державних фінансів, та допомогти закласти підвалини для відновлення економічного зростання вже в 2016 році.

Дякую за увагу.

Ви можете виділити цікаві вам фрагменти тексту, які будуть доступні по унікальному посиланню в адресній стрічці браузера.

Виділити