Реформа медицини

Існуюча впродовж багатьох років застаріла модель фінансування медицини передбачала спрямування бюджетних коштів на утримання медичної інфраструктури, а не на відшкодування фінансових ризиків громадян у разі хвороби. Завдяки змінам у підходах до фінансування охорони здоров'я Мінфін ініціював системну реформу галузі. Наразі Міністерство фінансів працює у команді з Міністерством охорони здоров'я та громадськими експертами для покращення якості медичних послуг.

Мета

Зробити етапний крок до запровадження у 2019 році нової моделі фінансування охорони здоров’я на принципах медичного страхування.
Цільові показники на 2016 рік
Створення нормативної бази, яка запровадить гарантований державою універсальний пакет медичних послуг, механізм “гроші йдуть за пацієнтом”, автономізацію закладів охорони здоров’я.

Що вже зроблено?

- Змінено підхід у фінансуванні: гроші йдуть за пацієнтом. Тепер ми фінансуємо не пусті приміщення, а більш якісні послуги.
- Збільшено витрат на охорону здоров'я у 2017 році на 8 млрд. грн. у порівнянні з 2016 роком
- Збільшено витрати за централізовану закупівлю ліків для важкохворих на 2 млрд. грн., що вперше дасть можливість повністю забезпечити медикаментами хворих на ВІЛ/СНІД, цукровий діабет, вірусні гепатити та інші тяжкі захворювання. Це врятує життя тисячям людей
- Збільшено заробітню плату лікарів приблизно на 25% для підтримки мотивації
- Збільшено незалежність медичних закладів
- Розроблено проект Концепції реформи фінансування охорони здоров’я. Концепція містить основні етапи та покроковий план впровадження реформи.
- У першому читанні прийнято законопроект, який передбачає надання закладам охорони здоров’я управлінської та фінансової автономії.
- Розпочато роботу над розробленням механізму оплати закладам охорони здоров’я фактично наданих послуг.


Що далі?

Нова сучасна модель фінансування системи охорони здоров’я, яка передбачає чіткі зрозумілі гарантії держави щодо медичної допомоги, кращий фінансовий захист для громадян у випадку хвороби, ефективний та справедливий розподіл публічних ресурсів та скорочення неформальних платежів.

- Державний гарантований пакет медичних послуг

Замість декларації про надання всієї медичної допомоги безоплатно держава бере чітке зобов’язання надавати визначений обсяг медичних послуг. Громадяни знають, що конкретно вони можуть отримати безоплатно, а за що необхідно сплатити — скільки, як саме і за яких умов (офіційна, проста і зрозуміла система спів-оплати). Медичні послуги в рамках гарантованого пакету надають постачальники всіх форм власності, отримуючи оплату за надані послуги від єдиного національного замовника.
Обмежені ресурси ідуть на гарантовані медичні послуги. Зменшуються неформальні платежі. Зростає якість медичної допомоги та взаємна відповідальності пацієнтів та лікарів. Зростає фінансова захищеність громадян у випадку хвороби.

- Єдиний національний замовник медичних послуг

В системі працює нова модель відносин без конфлікту інтересів — розмежування функцій замовника (той, хто платить) та постачальника послуг (автономні лікувальні заклади). Кошти на гарантований пакет послуг акумулюються в єдиному національному фонді. Утворюється єдиний простір медичних закладів. Стираються штучні кордони між бюджетами областей, міст, районів. Послуги оплачуються державою там, де їх отримує пацієнт (екстериторіальність).

На ринку медичних послуг з’являється конкуренція. Запроваджуються контрактні відносини між замовником і постачальником послуг. Публічні кошти витрачаються ефективніше. Пацієнт може вільно обирати заклад та лікаря. Зростає прозорість та підзвітність публічних фінансів.

- Нові механізми оплати медичних послуг (принцип «гроші йдуть за пацієнтом»)

Держава відмовляється від утримання інфраструктури медичних закладів через постатейне кошторисне фінансування. Вона поступово переходить до оплати медичним закладам реальних послуг, наданих пацієнтам.
З’являються стимули для медичних закладів підвищувати якість та ставати ефективними. Зростає якість та поліпшуються умови надання послуг. Зростають доходи медичних працівників.

Посилення ролі громад

Нові ролі центрального уряду та місцевої влади Громади виступають в ролі засновників та власників ефективних конкурентних медичних закладів, які продають медичні послуги державі, страховим компаніям, громадянам на єдиному ринку медичних послуг. Держава – в ролі закупівельника (на конкурентній основі) гарантованого для кожного громадянина обсягу послуг. Мешканці громад мають важелі для контролю якості надання медичних послуг.
Стосунки між державною, громадою та пацієнтами стають більш здоровими. Чітко розділяються функції держави та громад в охороні здоров’я, зникає дублювання їх ролей. Максимально децентралізовано управління медичними закладами.



Ви можете виділити цікаві вам фрагменти тексту, які будуть доступні по унікальному посиланню в адресній стрічці браузера.

Виділити