Плани робіт

Стратегічний план діяльності Міністерства фінансів України на 2016 бюджетний рік та два бюджетних періоди, що настають за плановим (2017–2018 роки)



І. Мета (місія), стратегічні цілі та завдання

Місія Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) полягає у фінансовому забезпеченні виконання державних функцій на основі виваженої бюджетної політики, створенні умов для стабільного розвитку економіки шляхом управління державними фінансами за принципами збалансованості, ефективності, неупередженості, цілісності, стійкості та прозорості.
На 2016 рік та наступні два бюджетних періоди визначено шість стратегічних цілей діяльності, спрямованих на досягнення виконання завдань відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Стратегії сталого розвитку“Україна-2020”, відповідних рішень Уряду та інших нормативно-правових актів:
1. Забезпечення стійкості, прозорості та передбачуваності бюджетної політики;
2. Удосконалення системи управління державними фінансами та запровадження середньострокового бюджетного планування;
3. Якісне удосконалення системи оподаткування та фінансової звітності,
модернізація методології бухгалтерського обліку з урахуванням вимог міжнародних стандартів, підвищення рівня митної безпеки;
4. Удосконалення системи управління державним боргом, ефективна реалізація національних інтересів на міжнародній арені та сприяння підвищенню кредитного рейтингу країни;
5. Удосконалення міжбюджетних відносин;
6. Якісний розвиток менеджменту Мінфіну.
Зазначені цілі ґрунтуються на пріоритетах розвитку країни (додаток 1). Основними програмними документами розвитку країни є: Угода про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» від 27 листопада 2014 року, Програма діяльності Кабінету Міністрів України (Постанова Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року №26-VIIІ), Стратегія сталого розвитку «Україна-2020» (Указ Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015).
Для реалізації стратегічних цілей визначені відповідні завдання, які чітко структуровані, показники результатів їх виконання мають одиниці виміру та визначено структурний підрозділ, відповідальний за досягнутий результат (додаток 2).
Реалізація Стратегічного плану діяльності Міністерства фінансів України на 2016 бюджетний рік та два бюджетних періоди, що настають за плановим (2017–2018 роки) (далі – Стратегічний план діяльності) виконується відповідно до бюджетних програм (додаток 3), що охоплюють встановлені цілі та завдання. Закріплення структурних підрозділів за бюджетними програмами щорічно визначається відповідним наказом Мінфіну після прийняття Закону України про Державний бюджет України на плановий рік.
Якісне та вчасне виконання структурними підрозділами завдань, обумовлених Стратегічним планом діяльності та планом роботи Мінфіну, є запорукою досягнення успішних результатів роботи.


ІІ. Аналіз поточної ситуації у сфері діяльності та основні досягнення

Початок 2015 року характеризувався продовженням тяжкої економічної ситуації в країні.
За даними Державної служби статистики та Національного банку України (далі – НБУ), за результатами 2014 року ріст інфляції становив 24,9%, падіння ВВП – 6,8%, обсяги міжнародних резервів з 2012 року зменшились більше ніж у 4 рази, дефіцит державного бюджету з 2011 року збільшився у 3 рази.
Значне навантаження на державні фінанси було пов’язане з необхідністю обслуговування державного боргу, підвищення обороноздатності країни, компенсації населенню підвищення тарифів на енергоносії, допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України.
Таким чином, зусилля Мінфіну були зосереджені на:
стабілізації фінансової системи країни;
створенні більш справедливого податкового навантаження;
бюджетній децентралізації;
зменшенні навантаження на державні фінанси, пов’язаного з необхідністю обслуговування державного боргу.

1. Щодо стабілізації фінансової системи країни
Мінфіном зроблені важливі кроки на шляху до стабілізації фінансової системи країни, зокрема:
1.1. Прийняті зміни до державного бюджету, що дало змогу зменшити дефіцит сектору загального державного управління.
Так, стрімке розгортання інфляційних та девальваційних процесів, потреба у збільшенні видатків на обслуговування державного боргу та компенсації населенню підвищення тарифів на енергоносії призвели до необхідності внесення змін до закону про державний бюджет у І кварталі 2015 року.
Змінами до державного бюджету від 02.03.2015 скориговані бюджетні показники, які були розраховані на оновлених макропоказниках, змінах у податковому законодавстві, передбачали збільшення доходів на 26,3 млрд. грн., видатків та надання кредитів на 39,0 млрд. грн., дефіциту – на 12,2 млрд. грн., або до 4,1 відсотка ВВП. У видатковій частині бюджету було вирішено вкрай нагальні питання, зокрема:
збільшено видатки, пов'язані з державним та гарантованим державною боргом на 21,5 млрд. гривень;
збільшено обсяг комунальних субсидій населенню для пом’якшення наслідків зростання роздрібних цін на енергоносії, підвищення цін на природний газ та тарифів на теплову енергію для населення на 12,5 млрд. грн., внаслідок чого їх обсяг становить 24,4 млрд. грн., що дасть можливість надати адресну підтримку в оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги більш ніж 3,7 млн. сімей;
передбачено виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, на суму 2,9 млрд. гривень.
Одночасно було забезпечено значне зниження дефіциту НАК «Нафтогазу». Це допомогло знизити монетарний тиск на економіку, а відтак – і тиск на гривню.
У зв’язку з продовженням проведення антитерористичної операції на сході України та заходів з мобілізації видатки на оборону і безпеку з початку 2015 року збільшено за загальним фондом на 6,9 млрд. грн., з яких для Міноборони – на 5,6 млрд. гривень.
Додаткові видатки в сумі 6,9 млрд. грн. були передбачені шляхом внесення змін до Державного бюджету України на 2015 рік:
у березні – на суму 0,3 млрд. грн. (Закон України від 02.03.2015);
у липні – на 5,3 млрд. грн. (Закон України від 17.07.2015);
у вересні – на 1,3 млрд. грн. (Закон України від 17.09.2015).
З урахуванням зазначеного видатки на оборону і безпеку на 2015 рік (станом на 10 листопада 2015 року) склали 97,6 млрд. грн. (у тому числі 90,1 млрд. грн. силовим структурам та 7,5 млрд. грн. – у вигляді державних гарантій суб’єктам господарювання на виконання програм з обороноздатності і безпеки держави, а також конфіскованих коштів та коштів від реалізації конфіскованого майна).
За 9 місяців 2015 року видатки державного бюджету становили 373,4 млрд. грн., видатки місцевих бюджетів – 178,1 млрд. грн., що відповідно на 25,0% та 12,1% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. За цей період державний бюджет виконано з тимчасовим перевищенням доходів над видатками у сумі 8,8 млрд. грн. (проти дефіциту у 40,1 млрд. грн. минулого року), місцеві бюджети – з тимчасовим перевищенням доходів над видатками у сумі 23,7 млрд. гривень.
Бюджетні надходження значно зросли порівняно з аналогічним періодом минулого року. Так, надходження до державного бюджету за 9 місяців становили 384,3 млрд. грн. (+ 47,3%), до місцевих бюджетів – 201,9 млрд. грн. (+21,5%).
Заходи, які вживав Уряд та НБУ задля досягнення макрофінансової стабільності, призвели до уповільнення інфляційних процесів та відносної стабілізації обмінного курсу, дозволили акумулювати кошти на єдиному казначейському рахунку та дочасно внести зміни до бюджету у вересні 2015 року.
Так, на тлі збільшення бюджетних надходжень зазначеними змінами до бюджету передбачено підвищення з 1 вересня 2015 року прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з відповідним збільшенням видатків на оплату праці, пенсійне забезпечення, допомогу сім’ям з дітьми та одноразові допомоги, стипендії аспірантам і докторантам, а також здійснення індексації стипендіального фонду.
1.2. Проведено реформу місцевих бюджетів.
Реформа міжбюджетних відносин, запроваджена з прийняттям змін до Бюджетного кодексу України, стала вагомим кроком до передачі повноважень з центрального рівня на регіональний. Найголовніші досягнення цієї реформи – збільшення ресурсної бази місцевих бюджетів на 37,7% порівняно з попереднім роком.
Основні зміни полягають в розширенні прав місцевих органів влади та наданні бюджетної самостійності, розширенні джерел наповнення місцевих бюджетів, запровадженні нової трансфертної політики у взаємовідносинах державного та місцевих бюджетів, переході від триступеневої до двоступеневої бюджетної моделі.
Незважаючи на побоювання щодо неготовності місцевих органів влади до самостійності стосовно запровадження місцевих податків і зборів та встановлення їх ставок, надання пільг зі сплати податків, ми бачимо позитивні результати запроваджених заходів.
Результати виконання місцевих бюджетів за 10 місяців цього року підтверджують позитивні тенденції до зростання надходжень до місцевих бюджетів, які намітилися з початку року.
1.3. Досягнуто угоди з МВФ про надання масштабної міжнародної фінансової допомоги.
Одним із визначних досягнень Уряду та Мінфіну в 2015 році було укладення нової чотирирічної угоди з Міжнародним валютним фондом у рамках «Механізму розширеного фінансування» (EFF) на суму близько 17,5 млрд. доларів США.
Зазначена співпраця полягає у впровадженні амбіційної економічної програми, яка передбачає активні заходи з макроекономічного корегування та глибоких структурних реформ, націлених на поліпшення економічної ситуації в Україні та підвищення рівня життя населення.
Успішне виконання завдань та структурних маяків економічної програми, підтримуваної в рамках угоди з МВФ «Механізм розширеного фінансування», дало змогу отримати 2 транші на загальну суму 6,7 млрд. дол. США, що були використані на покриття дефіциту Державного бюджету України, підтримку золотовалютних резервів НБУ.
Зазначена програма відкрила доступ до додаткових надходжень фінансових ресурсів на підтримку реформ з інших джерел – як за міждержавними угодами, так і від міжнародних інституцій. На сьогодні завдяки міжнародній підтримці, в тому числі США, Німеччини, Канади, ЄС, а також міжнародних фінансових організацій Світового банку, ЄІБ, ЄБРР, вже отримано:
1 млрд. дол. США в рамках Угоди про надання кредитних гарантій США;
850 млн. євро макрофінансової підтримки від ЄС;
158 млн. дол. США кредиту від Канадської експортної агенції;
1 млрд. дол. США кредитної підтримки від Світового банку;
бюджетну кредитну підтримку від Німеччини в розмірі 200 млн. євро в рамках загального кредиту агентства KfW.
Так, в рамках співробітництва між Україною та Європейським Союзом на сьогодні Сторонами укладено міжнародні договори щодо надання Україні макрофінансової (кредитної) допомоги ЄС в рамках 3-х програм на загальну суму 3,4 мільярда євро.


2. Щодо створення більш справедливого податкового навантаження
2.1. Проведено реформування податкової системи
З 01.01.2015 вітчизняна система оподаткування зазнала суттєвих зрушень, зокрема:
скорочено кількість податків і зборів;
спрощено систему оподаткування;
запроваджено мораторій на 2 роки на перевірки малого бізнесу (з обсягом доходу до 20 млн. грн. в рік);
запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ;
вдосконалено процедуру подання звітності з ПДВ;
запроваджені нові норми щодо погашення податкового боргу.
Незважаючи на загальний спад економічної активності (в т. ч. в результаті втрати частини великих підприємств на сході України та в АР Крим), надходження від нових податків зросли порівняно з попередніми періодами завдяки впровадженим змінам до Податкового кодексу, частковому оподаткуванню пенсій, військовому збору, підвищенню ставок оподаткування окремих видів пасивних доходів, а також за рахунок девальвації найбільше зросли податки, залежні від обмінного курсу гривні.
Після стабілізації державних фінансів, якої вдалося досягти за 9 місяців п. р., ключове завдання для Мінфіну – дати поштовх зростанню економіки.
Тому, з метою створення сприятливого податкового середовища, обговорення широкого кола ідей, пропозицій та напрацювань було створено Цільову команду з податкової реформи при Національній раді реформ під головуванням Міністра фінансів, до складу якої увійшли представники виконавчої та законодавчої влади, бізнесу, наукових кіл, міжнародних експертів та громадськості. Надзвичайно важливим кроком для цього є створення податкової системи за принципами: системності, прозорості, нейтральності, відповідальності, платоспроможності, інвестиційної привабливості та ефективності. Новою податковою реформою заплановано:
зменшення податкового навантаження на фонд заробітної плати;
створення податкових стимулів для виведення бізнесу з тіні, в т. ч. через запровадження інвестиційного податкового кредиту;
спрощення та стабільність податкового законодавства, в т. ч. за допомогою встановлення «лінійних» («пласких») ставок чотирьох ключових податків (ПДФО, ЄСВ, ПДВ, Податок на прибуток) на рівні 20%;
запровадження єдиної податкової звітності з ПДФО та ЄСВ вже починаючи з 2016 року;
створення рівних конкурентних умов для роботи бізнесу, ліквідація будь-яких податкових преференцій, що викривлюють конкурентне середовище, в т. ч. скасування всіх наявних пільг зі сплати ПДВ.
2.2. Запроваджено інституційні зміни Державної фіскальної служби.
З метою перетворення Державної фіскальної служби (далі – ДФС) з контролюючого органу на сервісну службу та забезпечення виконання зобов’язань в рамках співробітництва з МВФ в липні п. р. затверджено План інституційних реформ ДФС, що передбачає:
значне скорочення штату, в т. ч. територіальних органів;
оновлення державних кадрів та якісний конкурсний відбір для керівників;
демілітаризацію податкової міліції та створення Служби фінансових розслідувань;
покращання адміністрування податків за допомогою використання цифрового підпису, он-лайн системи «електронна митниця», сплати ЕСВ електронними сервісами та забезпечення реєстрації та взяття на облік в органах ДФС лише протягом одного дня;
запровадження системи автоматизованого обліку товарообігу та механізму медіації (альтернативного врегулювання податкових спорів).


3. Щодо управління державним та гарантованим державою боргом
Внаслідок значної девальвації державний борг на кінець 2014 року збільшився майже вдвічі порівняно з початком року, що спричинило значний тиск на державний бюджет. На кінець 2014 року державний та гарантований державою борг дорівнював 1100,8 млрд. грн., що на 88% більше за показник 2013 року. Відношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП становило 70,3%.
З метою зменшення боргового навантаження на державний бюджет у найближчі роки Мінфіном в березні 2015 року розпочаті консультації з іноземними кредиторами, які тривали майже півроку. За результатами переговорів досягнуто домовленості щодо списання та реструктуризації державного та гарантованого боргу без оголошення дефолту, а саме:
зменшення основної суми державного і гарантованого державою комерційного зовнішнього боргу на 20% (на 3,0 млрд. дол. США);
перенесення погашення боргу в обсязі 11,95 млрд. дол. США на 2019–2027 роки шляхом обміну старих суверенних єврооблігацій на нові. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 912 «Про здійснення в 2015 році операцій з державним та гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і списання» було завершено процес реструктуризації державного зовнішнього боргу.
Також 17 вересня 2015 року прийнято зміни до Бюджетного, Податкового кодексів та Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», що необхідні для юридичного оформлення процесу реструктуризації державного боргу України.
Станом на 30.09.2015 державний та гарантований державою борг України становив 1 521,4 млрд. грн., у тому числі державний борг – 1 259,3 млрд. грн. (внутрішній борг – 495,0 млрд. грн., зовнішній борг – 764,3 млрд. грн.), гарантований державою борг – 262,1 млрд. гривень.


4. Інше

Мінфіном у межах компетенції повною мірою забезпечується реалізація в строк плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку “Україна-2020”, Також на постійній основі відбувається публічне інформування про хід виконання зазначеної програми за інтернет-посиланням: http://program.kmu.gov.ua/organization/16.
З метою відновлення стабільності та довіри у фінансовому секторі в поточному році була створена спеціальна робоча група для вирішення питань стратегічного розвитку держбанків під керівництвом Міністра фінансів здійснено капіталізацію АБ“Укргазбанк” з метою захисту прав вкладників “АКБ“Київ” та стабільності банківської системи.
У рамках проведення адміністративної реформи, одним з напрямів якої є підвищення якості державного управління, Національним агентством України
з питань державної служби підготовлено проект Закону України «Про державну службу» (реєстрац. № 2490), який має бути ще прийнятий у другому читанні Верховною Радою України. Прийняття зазначеного закону та нормативно-правових актів щодо його імплементації дасть змогу створити в Мінфіні, на підприємствах і в установах, що належать до сфери його управління, професійну, політично нейтральну та ефективну команду персоналу.
У травні 2015 року Мінфін підписав договори з двома електронними торговими майданчиками (SmartTender.biz та E-Tender) для проведення електронних закупівель через систему ProZorro, що спрощує доступ малого і середнього бізнесу до державних торгів, дозволяє економніше витрачати бюджетні кошти, забезпечує чесну конкуренцію та належний контроль за процесом торгів. Через зазначені електронні майданчики Мінфін проводить так звані допорогові закупівлі (вартістю менш як 100 тис. грн. для товарів і 1 млн. грн. – для послуг (без ПДВ).
З метою реалізації положень Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» Мінфін створює та впроваджує єдиний веб-портал Є-Дата (http://e-data.gov.ua) – офіційний державний інформаційний ресурс у мережі Інтернет, на якому оприлюднюється інформація про використання публічних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, органами Пенсійного фонду, суб'єктами господарювання державної і комунальної власності, а також фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Мінфіном розробляється модель верифікації кінцевих одержувачів соціальної допомоги на предмет їх відповідності критеріям, затвердженим для отримання допомоги, та моніторингу протягом терміну отримання державної соціальної допомоги. Зазначена модель передбачатиме створення аналітичної системи верифікації та моніторингу (АІСВМ), яка базуватиметься на систематизації та консолідації інформації державних органів влади, органів місцевого самоврядування, недержавних організацій тощо.
Імплементація верифікації кінцевих реципієнтів та АІСВМ, як необхідної складової, підвищить ефективність контролю за цільовим використанням державних коштів, яке закріплено за Мінфіном згідно зі ст.111 Бюджетного кодексу України та підпункту 5 п. 5 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, шляхом:
запобігання шахрайству та зловживанням у сфері соціальних виплат;
підвищення адресності надання соціальних виплат;
ефективного планування бюджетних видатків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2015 року № 225 «Про внесення змін до Положення про Міністерство фінансів України» за Міністерством фінансів закріплено функції з реалізації державної політики у сфері державного пробірного контролю, виконання яких забезпечувалось Державною пробірною службою України, що припиняється.
Для удосконалення діяльності органів державного фінансового контролю Мінфіном спільно з Державною фінансовою інспекцією (далі –Держфінінспекція) розроблено проект та Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28 жовтня 2015 року № 868, якою утворено Державну аудиторську службу України шляхом перетворення Держфінінспекції. Прийняте Урядом рішення спрямоване на посилення ролі державного фінансового аудиту, переорієнтування інспектування на значні фінансові порушення виключно на основі ризикоорієнтованого відбору, а також здійснення заходів із оптимізації чисельності працівників та функцій, оновлення кадрового складу цього органу.


Додаток 1. Взаємозв’язок стратегічних цілей із пріоритетами розвитку країни

Додаток 2. Завдання та показники результату діяльності головного розпорядника коштів державного бюджету, спрямовані на досягнення стратегічних цілей та визначені планами його діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетних періоди

Додаток 3. Бюджетні програми, що охоплюють встановлені Стратегічним планом діяльності Міністерства фінансів України цілі та завдання

You can mark the parts of text you like, which will be available at the link in the address bar of your browser

You can mark the parts of text you like, which will be available at the link in the address bar of your browser